У цьому збірнику зібрані основні роботи З. Фрейда з проблем культури та релігії. Розглядаючи ці проблеми з погляду психоаналізу, Фрейд розцінює релігію як особливу форму колективного неврозу, а культуру – як результат неминучого компромісу між стихійними потягами і вимогами реальності.
Представлені такі роботи Зигмунда Фрейда: «Майбутнє однієї ілюзії», «Філософія культури», «Людина Мойсей і монотеїстична релігія», «Незадоволення культурою» і відповідь Ейнштейну «Чому війна?». Фрейд подає техніку і методику психоаналізу, розуміння художньої творчості і всієї культури загалом.
Спочатку автор розмірковує про культуру. Він дійшов висновку, що багато людей працюють на благо культури, і працювали весь час. Але більшість цього не хочуть свідомо, і ними керує еліта, спрямовуючи їх.
Щодо релігії, то Фрейд вважав, що вона необхідна тим людям, які недостатньо сильні, щоб від неї відмовитися. Кожному з них необхідний так званий прообраз Отця, якого він може про все попросити і через діалог із яким людина спрощує собі життя.
Зигмунд Фрейд – австрійський психолог, психіатр і невролог, засновник психоаналітичної школи, терапевтичного напряму в психології, згідно з яким, невротичні розлади людини cпричинені багатокомплексним взаємозв’язком несвідомих і свідомих процесів.
