«Принцип втручання» — ​це детектив. І одночасно не детектив. Це драма і комедія, смішна до сліз і зворушлива до ненависті історія. Це книга, на якій можна ворожити. Або різко закрити і кинути в обличчя ворогу, хай навіть твій ворог тимчасово дивиться на тебе із дзеркала.

Єдиною опорою і розрадою Станіслави стала робота. Чистий холодний розум, логіка і математика, ось її безпечна гавань, ось світ, у якому вона задає власні правила гри і почувається у безпеці.

І з цього світу формул і рівнянь її висмикує прохання, яке неможливо відхилити. Але і погодитися теж неможливо, тому що це дивно. І абсолютно нелогічно. І ще трошки смертельно небезпечно. А втім, доцент кафедри вищої і прикладної математики перетворюється на кухаря. І сім днів проводить у місті свого дитинства, з якого вона колись вилетіла пробкою і поклялася ніколи не повертатися.

Завдання мінімум на цей тиждень— ​проникнути на весілля і переконатися, що наречена жива. Завдання максимум — ​знайти і покарати вбивцю.