«Ця книжка обов’язково спричинить дискусію... Те, що в ній написано, вимагає роздумів... це важливий внесок у дискурс про сучасну українську історію». Так висловився про книгу Ґжеґожа Россолінського-Лібе професор Університету Альберти (Канада) Джон-Пол Химка. І він мав рацію. Не тільки сама книга викликала резонанс серед української громадськості. Відомо, що у 2012 році розгорівся справжній скандал через вимогу ВО Свободи скасувати публічні лекції Россолінського-Лібе на теми "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." та "ОУН-УПА й етнічне та політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр.", з якими той приїхав в Україну. Свободівці висловили думку, що подібні обговорення покликані лише дискредитувати українську історію.

• Це перша всеосяжна наукова біографія Степана Бандери, де ретельно досліджуються обставини становлення особистості Провідника українських націоналістів.
• На тлі широкої панорами життя українців у II Речі Посполитій автор пильно простежує всі історичні передумови, що спричинили появу, як він вважає, терористичної організації УВО та її наступниці – ОУН, яку називає одним із найжорстокіших націоналістичних рухів ХХ століття.
• Книга ґрунтується на безлічі документів, свідчень, публікацій, кіно- й фотоматеріалів, які автор дослідив в архівах України, Польщі, Росії, Німеччини, Великої Британії, Ізраїлю, США та Канади.

• Ви поглибите свої знання з історії України.
• Ви відкриєте для себе маловідомі історичні факти та документи.
• Ви дізнаєтеся, чим пояснює німецький історик феномен культу Степана Бандери, який набув поширення в емігрантському середовищі, і потім і на території України.
• Ви поповните свою домашню бібліотечку цікавим, якісно виконаним виданням, або ж зможете порадувати таким цінним подарунком когось із любителів історії.

Ґжеґож Россолінський-Лібе – контроверсійний німецький історик польського походження, який спеціалізується на історії Голокосту, Центральної та Східної Європи, фашизму, націоналізму. У своїх дослідженнях дотримується критичних поглядів на український національний рух у 1930-1940 рр. (насамперед ОУН та УПА), критикує «Інститут національної пам'яті України» за те, що з його точки зору є реабілітацією фашизму.