Батьківська гіперопіка – катастрофа сучасності. Багато молодих (і не дуже молодих) людей не готові брати на себе відповідальність ні за свою долю, ні тим більше за долю когось чи чогось. Чи можуть такі люди виховати дітей, якщо самі внутрішньо ще діти? Автор книги Джулі Літкотт-Гаймс на життєвих прикладах та результатах багаторічних досліджень показує, що батькам необхідно спочатку виховати себе, а потім уже виховувати дітей. Інакше стан гіперопіки зберігатиметься навіть тоді, коли їхні власні діти вирішать піти у самостійне життя. Ви хочете бути “батьками-квочками” для своїх дорослих дітей? Якщо ні, тоді ви знайдете в цій книзі корисні рекомендації.
Джулі Літкотт-Хеймс – випускниця Стенфордської та Гарвардської юридичних шкіл. Десять років працювала куратором першого курсу у Стенфордському університеті, працюючи зі студентами 18-20 років. Мати двох підлітків. Автор серії книг про взаємини батьків та дітей. Спікер конференції TED – її виступ переглянули майже 2 млн людей.