Чому нам так важливо побачити власні обмеженості, залежності? Якими б словами їх не називав: пихатість, вразливість, лінь… Безліч слів, але всі вони ніби пов’язані тим, що їх поєднує: ОБ-МЕ-ЖЕ-НІСТЬ.
Так чому її так важливо побачити? Та тому, що тоді є можливість звільнитись! Але проблема в тому, що ця обмеженість і є суцільний наш «я». «Я» – яким я себе знаю: зі звичками, досвідом, уподобаннями… Але і те «я», якого я не знаю... І тут швидше б треба знайти своє «я є вільне», якого я ще не знаю; хоча б якийсь натяк отримати на те, ким воно є, це «я вільне». Вільне і не пов’язане з тими проявами себе, які я зазвичай називаю собою.
От задачка! Така сама, як і для всієї України сьогодні. Ми ніби щось відчуваємо, що є щось, для чого призначені саме ми. Ми навіть боковим зором помічаємо ці унікальні риси, ніби відчуваємо їх на смак. Але як же звільнити свій погляд для того «я є», коли цей погляд просто розмазаний, розплющений у цих визначеннях себе, проявах себе…
Ну, по-перше, можна побачити, що «я вільне» то є любов за своєю природою, а любов – це прийняття всього, вона безумовна. Ми йдемо увесь час в цьому напрямку. Можна прислухатись до себе: чи відчуваю я любов, чи відчуваю свободу. Чи відчуваю я радість? Це ознаки справжньої людяної природи, і можна пізнати її на сутнісну справжність за цими маркерами. І навпаки. Можна упізнати свою шкаралупу, те «я», яке цупко нас тримає, не хоче здавати своїх позицій. Тобто, нашого внутрішнього ворога. Упізнати за дуже конкретними проявами: відчуття втоми, критика, безрадісний погляд, безнадія. Відчуття образи, залежності від обставин, бажання якось переробити цей світ, що недосконалий. Бажання позбутися когось, хто заважає.
Це прояви того, що наша шкаралупа, наше обмежене «я» – керує нами, править, бажає влади, бажає своєї перемоги над усіма. Бо в цьому для нього життя. Його можна впізнати. І важливо зрозуміти, для чого нашому справжньому «я» такий тягар. Бо в усіх цих проявах залежності наше вільне «я» може звільнитись і відчути смак цього звільнення. І так для Бога (як я бачу, вірю, знаю!) це важливо, що саме ми маємо і можемо зробити те звільнення. Бо натерпілись за багато-багато поколінь того болю, що в серці застрягло нашому, тілі нашому, в кістках, м’язах. Так багато у нас накопичилось цього… залежного, обмеженого – про всяк випадок, для підстраховки, бо «хто його знає, всяке в житті буває». Так накопичилось багато, наче тут суцільна критична маса всього людства.
І тому важливо, щоб ми пережили звільнення. І ми можемо, бо це як дві сторони однієї медалі. Бо там, де накопичилося багато страждання, там і багато волі, і радості до життя, але з іншого боку. Тому коли ми на межу виходимо, воно проривається з глибин. І цей особливий смак… він ніби нам дуже знайомий .. Кожного разу, коли великі потрясіння струшували всю країну … Смак єдності. Єдності і любові до нас, живих істот, на цій землі. Якийсь особливий, ніби інший світ. Бо вся ця історія про знаходження себе, свого роду, своєї причетності, свого призначення – вона про те, щоб впустити в себе той видих Бога, який від початку часів. І випростатись, нарешті, усією своєю постаттю справжньою, від землі до неба. Вільним і Живим! І це зміна у нашій свідомості… Бо важливо лише одне –, що кожної миті я переплавляю собою обмеження, в яких зустрічаються два світи, і це народження «я» вільного. Це народження України, країни вільної, людства вільного. І немає головнішої роботи для мене.
Є питання, які наводять фокус, проясняють свідомість, тверезять. Наприклад: чи відчуваю я радість? Чи відчуваю я зараз паріння? Чи я відчуваю падіння? Або ще: чи цей мій крок додає віри, любові? Чи він додає війни? Чи цей крок наближає мене до свободи, чи відкриває її для мене? Чи ж він платить «данину» ворогові в мені? Ці дві частини важливі однаково, бо вони відкривають для нас обидві сторони, що зустрічаються у нас всередині. Їх важливо побачити, «розсекретити» їхнє існування в собі. Там таємні коди і доступи до багатьох питань, у кожного до своїх! Там відповіді, у цій зустрічі. І там наша перемога, яка одразу відлунює навсібіч. Бо коли народжується «я» вільне, радість відкривається, і янголи плескають у долоні, і ближні відчувають, бо від землі до Неба… свято наближається…
