Думала про далекобійну зброю…) Звичайно, це дуже важливо, надважливо… Вона знищить ворога в центрі його осередку, в центрі його існування.
А де центр цього існування? Де мешкає ворог у моєму світобаченні? І він там має силу…ще. На жаль!
Кажуть зараз, що «м’ясорубка». Боже, це про щось дуже й дуже важливе. Це ніби про те, що «в голові» у нас м’ясорубка, ніби сили рівні. Чому ж бо так? Героїчність, честь, гідність, проти варварства, абсурду, насильства – і ми рівні? Чому ж ми застрягли?.. Має з’явитись Третій. Більший. В самому центрі! З дивом, з миром у серці, з насолодою до життя справжнього... Прислухаючись до суті, до премудрості життя – в нас це зерно від Початку є. Бог промовляє до нас з премудрості. І каже: не озирайся на старе життя. І чекає, що ми почнемо втілювати з цього місця…
Творець з краси творить... А краса співом з’являється. Спів, серце, краса і бажання – або вільні, або ж ті, що виповзають з-під залежності та вимушеності.
Тут так багато питань з цією далекобійною!.. До себе! І з «генераторами»…
Нам важливо відчути, що війна зі своїми питаннями дуже близько підходять до кожного з нас. Ніде не відсидітись! Вона впирається в кожну людину своїми гострими кутами питань, що перекривають дихання, і стискають тіло, позбавляють тепла, радості, почуттів. …На межу виводить… А ми можемо погодитись залишитись у цьому або ж робити подих вільний, шукати вдих вільний…
І це у кожній клітині, бо життя, в самій суті себе, наповнене від самих корінців, самого початку, самої основи і до самої височіні найсміливіших бажань. І це все ресурс, дуже природний – підніматись, коли падаєш. Бачити свої гачки, бачити свої «залипання», і шукати вільний подих. А все, що залишається, стає природньою сировиною для обігріву. Це якийсь перелам свідомості, який кожен повинен пережити, аби знайти свою відповідь на питання «я є…». Відповідь, яка приведе для власної передової між власними обмеженнями і тим покликом, який премудрість життя провела саме до тебе.
Ми всі воїни, це якість, притаманна землі нашій. Але головний ворог усередині нас. Він тримає так міцно, навчається так швидко, пристосовується… Зрозуміло, що це «гарматне м'ясо». Але ж ми не даремно кажемо, маючи на увазі російських загарбників, що це й добриво для нашої землі. Усвідомлення цього точно стане добривом для нашої мудрості, що має народитись… з цих випробувань, переживань, але прямо всередині, не відвертаючись, знаходячи новий вдих, йдучи за світлом серця…
